- чаруючий
- -а, -е.1) рідко. Дієприкм. акт. теп. ч. до чарувати.2) у знач. прикм. Сповнений чарів (у 3 знач.); чарівний (у 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.