чаруючий

чаруючий
-а, -е.
1) рідко. Дієприкм. акт. теп. ч. до чарувати.
2) у знач. прикм. Сповнений чарів (у 3 знач.); чарівний (у 2 знач.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

Смотреть что такое "чаруючий" в других словарях:

  • чаруючий — [чару/йучией] м. (на) чому/ ч ім, мн. ч і …   Орфоепічний словник української мови

  • чаруючий — 1 дієприкметник від: чарувати чаруючий 2 прикметник чарівний …   Орфографічний словник української мови

  • чаруючий — ча, че, Ол. Чарівний …   Словник лемківскої говірки


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»